Наснилося

Наснилась якась люта дічь.

Ніби то я знову живу в Київі та йду на якусь подію.
І от підхожу до будинку, а це чомусь з'їзд Демсокири.
Ще рано, нікого нема, тільки Гудименко на ганку стоїть і палить.
В костюмі та вгодований, не те що зараз.
Привіталися, каже заходь, буде весело.
Заходжу, чекаю, потроху підходять люди.
І якось переважно ті, яких я знаю - друзі, колишні колеги тощо.
І всі адекватні, підарасів у поганому сенсі чомусь нема. Аж приємно стало.
Люди вже починають заходити до зали, і тут виявляється, що вхід чомусь по квиткам.
Квиток у мене є, десь в кишені.
Але я не можу його знайти.
Витягаю телефон, гаманець, ключі, папери, ще якесь гімно, воно застрягає і заважає, а квитка все нема.
Вже друзі починають квапити - "та шо там, йдемо вже, бо всі місця займуть".

А, ось він.
Зайшли в залу, а там вирує якесь шапіто. На сцені чи квартал чи взагалі якийсь анальний камедіклаб скаче.
Нічого не розумію, це ж ганьба і зрада, а всі чомусь мовчать.
Друзі мені пояснюють, що буцімто цей балаган - то так треба, то ж реклама, вони зараз підуть і все буде добре.
І тут я прокинувся.
 

--

Тільки зараз, коли все це написав, здається, зрозумів, що то було.

Не треба було вчора дивитися youtube з телефона, де нема ublock origin.

Три реклами поспіль по 15 секунд кожна травмують психіку.

 
Ітоґі падведьом:
- Inception is real, Сокира тестує нові методи спонукання донатів.

- Інтернет без адблокерів шкодить здоров'ю.

- Brain works in mysterious ways.